Проекти - політика: «ЧИТАЙ УВАЖНО», «ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ПОЛІТИКИ», «ЦІННОСТНІ Показники»

Соціально-політичні проекти

«ПРО ЩО ГОВОРЯТЬ ПОЛІТИКИ»

Відвідування - Цитування - Зміст
В межах проекту щотижнево слідкуємо за активністю лідерів політичних рейтингів та інформуємо вас про їх заяви, що зібрали найбільше число ймовірних контактів з інтернет-аудиторією України, і, як наслідок, мають найбільші шанси бути почутими. Для визначення “Про що говорять політики” їх заяви проходять багаторівневу експертизу, що складається з наступних етапів: - визначаємо заяви політиків, що поширювались у топ 100 інтернет-медіа і формуємо для кожного з обраних політиків топ-список заяв; - перевіряємо поширення списку заяв по всій базі понад 5000 інтернет-ЗМІ, що агрегується нашою пошуковою системою Шукач; - для кожної з визначених заяв розраховуємо ймовірне число контактів з аудиторією, що складається із суми середнього рівня відвідування ресурсів за день (на основі даних панельного дослідження що реалізується нашими партнерами Factum Group). Отже, в результаті таких маніпуляцій отримуємо дуже лаконічну комплексну інформацію, про що говорять лідери соціологічних рейтингів, як вони реагують на політичні події та як впливають на формування порядку денного.

19 тиждень до виборів

Найбільшу ймовірну інтернет-аудиторію з огляду на поширення заяв протягом періоду 19-25 листопада зібрали Петро Порошенко, Юлія Тимошенко та Юрій Бойко. Незрівнянну увагу медіа приділили поширенню інформації про підписання Порошенком законів про легалізацію автівок з єврономерами, кошти від чого, за словами Порошенка, повністю підуть до Пенсійного фонду. Серед інших активностей президента, що отримали значну кількість ймовірних контактів — внесення до Верховної Ради змін до Конституції щодо перейменування Дніпропетровської області на Дніпровську та заява під час виступу біля Меморіалу жертв Голодомору, в якій було наголошено, що історична відповідальність за Голодомор лежить на Російській Федерації...

20 тиждень до виборів

За результатами активності поширення заяв у топових інтернет-медіа протягом 12-18 листопада, групу лідерів сформували Петро Порошенко, тандем Вадим Рабінович — Юрій Бойко, а також Юлія Тимошенко. Заяви політиків з найбільшим ймовірним числом контактів з аудиторією інтернет-медіа «Крутити вентиль — це не є справа президента. Але як глава держави, я ні в Найпоширенішими, з огляду на кількість ймовірних контактів, стали слова Петра Порошенка, який прокоментував відсутність опалення в місті Сміла: якому разі не дам порушувати права громадян». Майже таку ж ймовірну аудиторію зібрала заява Вадима Рабіновича про відмову брати участь у президентських перегонах через своє віросповідання. Рабінович зазначив, що “не має морального права бути суддею в питаннях православ'я”.

21 тиждень до виборів

Традиційно, найбільше число ймовірних контактів з аудиторією протягом 5-11 листопада отримав Петро Порошенко, найпоширенішою заявою якого стали слова, що РПЦ є елементом російської політичної системи. На другому місці за оцінкою ймовірної аудиторії опинилася заява від Рабіновича та Бойка про створення "Оппозиційної платформи - За життя". Юрій Бойко зазначав, що “об'єднання опозиції - це не просто необхідність. Це вимога українців”. А Вадим Рабінович підкреслював, що “мета опозиційної платформи - вивести єдиного кандидата у другий тур і перемогти”.

22 тиждень до виборів

Протягом тижня 29 жовтня — 4 листопада найбільшу ймовірну аудиторію серед найрейтинговіших політиківкандидатів зібрали заяви Петра Порошенка, відзвітував про позицію України в рейтингу Doing Business 2019 Київської ОДА, а саме говорив про “захист людей, в тому числі і соціальний захист”. Значну увагу найвідвідуваніші інтернет-медіа приділили Святославу Вакарчуку, який під час лекції у Харкові заявив, що посада президента України його не цікавить.

24 тиждень до виборів

Найбільшу ймовірну інтернет-аудиторію серед політиків, що очолюють передвиборчі рейтинги, за період 15-21 жовтня отримав Петро Порошенко з реакцією на трагедію у Керчі: Порошенко підкреслив важливість розслідування та наголосив, що Крим є українською територією. Друге місце за кількістю ймовірних контактів посіла Юлія Тимошенко, яка звинуватила Порошенка у піднятті ціни на газ та пообіцяла зменшення тарифів на газ і тепло мінімум вдвічі у разі перемоги на виборах. Рабінович казав, що “Влада повинна думати не про вибори, а слідкувати за виплатою коштів пенсіонерам і бюджетникам”

26 тиждень до виборів

Лідером за рівнем ймовірних контактів з інтернет-аудиторію серед тих, хто фігурує у верхніх рядках рейтингів, 1-7 жовтня лишається Петро Порошенко, якийзакликав до визнання Голодомору актом геноциду українського народу та казав про наміри Путіна підірвати ситуацію в Україні напередодні виборів. Майже впритул за обсягом ймовірної аудиторії до нього підібрався мер Львова Андрій Садовий, який офіційно заявив про участь у президентських перегонах та основною своєю метою назвав відновлення віри в Україну. Cеред меседжів Юлії Тимошенко стали заяви з погрозами владі та прогнозом “політичного кінця”, критика проекту бюджету “державні гроші мають йти освітянам, а не «газовим» аферистам”

28 тиждень до виборів

Петро Порошенко та Юлія Тимошенко, суттєво випередивши інших потенційних учасників передвиборчих перегонів. Петро Порошенко: Центр досліджень публічної політики та комунікацій анонсував підвищення рівня грошового забезпечення військових; застерігав країни Європи від газового шантажу РФ заявляв про наміри викреслити з Конституції згадки про Чорноморський флот РФ у Криму. Серед заяв Тимошенко, що пролунали під час презентації "Нового економічного курсу України" , найбільше число ймовірних контактів з аудиторією отримали слова про необхідність переходу від кланово-олігархічної системи до соціальної ринкової економіки, а також висловлювання про завдання нової монетарної політики: “стабільна гривня, мінімальна інфляція, дешеві кредити”.

30 тиждень до виборів

Найбільшу ймовірну аудиторію серед інтернет-користувачів минулого тижня (3-9 вересня) отримала заява президента Петра Порошенка з нагоди запуску першого рейсу Ryanair з Києва. Цей привід Порошенко використав щоб відзвітувати про результати дії безвізу країни ЄС, які, за його словами, свідчать, що безвізовий режим з ЄС успішно працює. Майже таке ж число ймовірних контактів з читачем отримав Святослав Вакарчук, роздуми якого про можливість закінчення війни Сході України було опубліковано ресурсом “Українська правда”. Варто зазначити, серед популярних тем залишаються вимоги зниження ціни на газ, які потрапили у заяви з найбільшим ймовірним охопленням у Ляшка та Тимошенко, а також вимоги відповідних відставок представників Кабміну.

На поверхню... Архівні публікціі...

Проект - #ЧитайУважно «Інтерв’ю: вимірювання ефективності журналістів»

Проект "ЧитайУважно" компанії NOKS FISHES та "Центру досліджень публічної політики та комунікацій" продовжує слідкувати за інтерв’ю з політиками України топ-рівня. Політичне інтерв'ю є формою діалогу, в якому журналіст має на меті отримати відповіді на актуальні для суспільства питання і донести інформацію до читача, а метою політика є поширення інформації в потрібній формі та переконання суспільства в своїй затребуваності, як представника влади. В межах проекту #ЧитайУважно ми аналізуємо інтерв'ю із топовими політиками України та визначаємо, як вдало впоралися зі своєю задачею журналісти та як щиро відповідали на питання політики.

На поверхню...

А ще #ЧитайУважно це:

прозора технологія, яка базується на 4-х площинах проведення інтервью:

- Чіткість постанови питання, Авторська оцінка у питанні, Ухилення від питань, Повернення до питань журналістами (вимірюється у % відносних одиницях)

Та трьох площинах професійного підходу журналіста до формування тексту інтерв’ю:

- Анотація до тексту, Обізнаність у темі, Керування темою (що вимірюється 5 бальною шкалою) Крім того, для кожного інтерв'ю фіксуємо основні теми розмови та теми, від яких респондент-політик хотів ухилитися, а також цитованість інтерв'ю іншими медіа.

Випуск 20

Цього разу розбираємо роботу журналістів у проведенні інтерв’ю із лідером «Народного фронту» Арсенієм Яценюком (Радіо НВ, журналіст – Віталій Сич), з першим заступником голови фракції БПП Ігорем Кононенко (Главком, журналісти – Микола Підвезяний та Павло Вуєць) та з лідером партії «Національний корпус» Андрієм Білецьким (Цензор.нет, журналісти – Юрій Бутусов та Євген Кузьменко).

Випуск 18

Цей випуск присвячено інтерв’ю із чотирма відомими політиками: лідером партії «Громадянська позиція» Анатолієм Гриценком (Гордон, журналістка – Наталя Двалі), лідером «Самопомочі» Андрієм Садовим (Українська правда, журналісти – Роман Романюк та Роман Кравець), міським головою Києва Віталієм Кличком (The Бабель, журналістки – Марія Жартовська та Оксана Коваленко) та депутатом Київради Сергієм Гусовським (Ліга, журналіст – Дмитро Бобрицький).

Випуск 17

Новий політичний сезон вже почався, політики активніше висловлюються на актуальні теми навколо політичного процесу, а журналісти обговорюють найбільш важливі та цікаві аспекти із компетентними спікерами у форматі інтерв’ю. У цьому випуску ми проаналізували інтерв’ю із заступником виконавчого директора МВФ Владиславом Рашкованом (Радіо НВ, журналіст – Віталій Сич) на тему співпраці Україна та МВФ. Також, вже колишній, заступник глави АП Дмитро Шимків докладно розповів журналістам про роботу в АП та причини уходу з команди президента (Українська правда, журналісти – Роман Романюк та Роман Кравець).

Випуск 16

У цьому випуску ми проаналізували інтерв’ю двох народних депутатів – Тетяни Острікової, розмова з якою була сконцентрована на темі контрабанди на митниці (Цензор.нет, журналіст – Юрій Бутусов) та Вікторії Сюмар, яка розповідала про тенденції передвиборчої кампанії (Цензор.нет, журналіст – Євген Кузьменко). Тож, ми перевірили, наскільки журналістам вдалося якісно впоратися зі своєю роботою.

Випуск 15

NOKS FISHES та Центру досліджень публічної політики та комунікацій ми проаналізували інтерв’ю із спікерами, які не так часто спілкуються зі журналістами, хоча їх роль у політичному житті країни далеко не остання. Так, в один і той же день, 9 серпня, були опубліковані інтерв’ю із заступником голови ВР Оксаною Сироїд (Апостроф, журналісти – Денис Рафальський та Марина Шашкова) та політтехнологом президента Петра Порошенка Ігорем Гринівим (Главком, журналісти – Юлія Лимар та Наталія Сокирчук). Тож, для журналістів, як і для їх читачів, випала сприятлива нагода дізнатися, чого нам варто очікувати від завершальної сесії чинного складу парламенту, а також від президентських та парламентських виборів.

Випуск 14

Як ви вже мабуть здогадалися, цей випуск проекту присвячений темі майбутніх виборів та інтерв’ю із народними депутатами «нової генерації». Тож, до вашої уваги розбір інтерв’ю із нардепом від «Народного фронту» Вікторією Сюмар (Українська правда, журналіст – Роман Кравець), заступником голови фракції БПП Сергієм Березенком (Главком, журналісти – Микола Підвезяний та Павло Вуєць), а також членом фракції «Батьківщина» Ігорем Луценком (Цензор.нет, журналіст – Євген Кузьменко).

Випуск 13

до вашою уваги пропонуємо аналіз інтерв’ю із міським головою Києва Віталієм Кличком (Новое время, журналісти – Андрій Леденьов та Яна Панюшкіна), головою Закарпатської ОДА Генадієм Москаленм (Укрінформ, журналіст – Тетяна Кугутич) та екс-головою Донецької військово-цивільної адміністрації Павлом Жебрівським (Газета по-українські, журналісти – Ірина Буланенко та Ірина Патланюк). Незважаючи на те, що всіх трьох спікерів можна віднести до політиків всеукраїнського рівня, журналісти здебільшого піднімали питання на регіональну тематику.

На поверхню...

Проект - «ЦІННОСТНІ Показники»

Аналіз контенту публічних діячів на базі матриці Шварца (європейських цінностей) та інших експертних досліджень компанії «NOKs fishes»

Методологія проекту:

1-й крок: узагальнення ціннісних моделей європейських країн (на ґрунті результатів досліджень Європейської соціологічної асоціації). За основу було взято теорію загальнолюдських цінностей Шалома Шварца, яка використовується в Європейському соціальному дослідженні та інших крос-культурних проектах;

2-й крок: формування експертного пулу для проведення онлайн-анкетування; експерти мали (спираючись на шкалу Шварца) визначити ціннісний каркас ідеального українського політика й оцінити рівень відповідності низки українських політиків цінностям. Ми намагалися залучити таких експертів, які репрезентують протоеліту, самі сповідують проєвропейські цінності та добре ознайомлені з діяльністю українського політикуму. Хочемо висловити подяку кожному з експертів, що знайшли час та можливість взяти участь pro bono в дослідженні;

3-й крок: відібрано 30 представників вітчизняного політичного класу для подальшого визначення ціннісного профілю кожного з них та його зіставлення з ціннісною матрицею «ідеального» українського політика. Не маючи можливості дослідити всіх представників українського політикуму, ми сформували вибірку з 30 осіб, які виконують різні функції та входять до різних вікових та політичних груп, але мають значний вплив на формування громадської думки, зокрема й на формування ціннісної моделі суспільства;

4-й крок: визначення — за експертною оцінкою через онлайн-анкетування — ціннісного профілю ідеального українського політика та зіставлення його з наявними ціннісними моделями суспільств європейських кран;

5-й крок: виявлення — через онлайн-анкетування експертів — ціннісного профілю кожного з 30 досліджуваних представників вітчизняного політикуму. Опитування завершилося 30 листопада 2016 року. Отже, позиція політиків під час бюджетного процесу, їхня реакція на резонансні події (як-от «відкриті листи олігархів» тощо) залишилися за часовими межами дослідження й не вплинули на оцінки експертів;

6-й крок: для оцінки відповідності лексики політиків відповідним цінностям було проаналізовано персональний контент (дописи у фейсбуку, записи в блогах, друковані інтерв'ю, офіційні промови тощо) за період із 1 травня по 30 вересня 2016 року й визначено частоту вживання слів, що мають ціннісну конотацію.

Базове дослідження 03.2017р.

На наш погляд, скільки б не говорили про кризу європейської ідентичності (факт, який важко заперечувати), саме європейські гуманістичні цінності, які ще в ХVI ст. поставили людину в центр Всесвіту, залишаються тими benchmarks, що визначають долю та формують правила життя найуспішніших країн. Повага до людини, вміння дбати про інших, самостійність, відповідальність, рівність усіх перед законом, незалежність, інноваційність, чесність, цілеспрямованість, потяг до краси та прагнення щастя — ось визначальні характеристики європейської ментальності та, певним чином, фундамент успішності Західного світу.

О. Сироїд - "цінності"

Під час підготовки результату дослідження ми також звернули увагу на те, що Оксана Сироїд, не зважаючи на відповідальну посаду у парламенті, мало представлена в українських медіа. За період вересня-грудня 2017 року в публічному просторі Сироїд сказала 10 131 слово, для порівняння, у лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко за той же період результат у 5 разів більший (55 725 слів). Також українські ЗМІ концентрували увагу своєї аудиторії переважно на темі сфери оборони

В. Кличко - "цінності"

Бути успішним, демонструвати свої здібності та справляти враження на інших — визначальні риси ціннісного маркера "досягнення”. Саме ця цінність стала домінуючою в годинній розмові з мером Києва Віталієм Кличком в програмі "Кисельов. Авторське", що відбулася 6 листопада. Київський міський голова розповідав про результати роботи, згадував свої минулі успіхи в боксі та неодноразово наголошував на своїй наполегливості — сумарно цьому було присвячено 12% тексту. Трохи меншу частину відповідей слід віднести до цінності “стимуляція” (10%), для якої характерними ознаками є інноваційність, сміливість та ризик.

Ю. Тимошенко - "цінності"

Результат нашого дослідження показують, що у публічних виступах, під час спілкування із українцями, Юлія Тимошенко більше апелює до цінностей виживання (діагр. 1), чим, як один з найретинговіших українських політиків, сприяє підтримці в Україні відповідної соціо-культурної атмосфери

Ю. Луценко - "цінності"

Інтерв’ю Юрія Луценка відбулося після річниці перебування на посаді Генерального прокурора України. Цілком очікувано, що цінність “Досягнення” була найбільш вираженою в його відповідях — 13% тексту присвячено розмові про результати діяльності. Проте, цей показник не є занадто високим. Для порівняння, в інтерв'ю з Владимиром Гройсманом, що також було присвячено результатам першого року на посаді прем’єра, та проаналізовано NOKS FISHES раніше, цінності “досягнення” було присвячено понад 35% тексту відповідей. Сам Луценко в цьому інтерв'ю каже - суспільство не вірить результатам ГПУ. Тож, ймовірно, з технологічної точки зору, про результати і досягнення (якщо такі є) варто було б казати більше.

На поверхню...

Ми будемо раді отримати ваші відгуки про нашу роботу та ідеї

Коментарі аналітиків

“Такі проекти дуже потрібні не тільки професійним піарникам та політтехнологам, а простим пересічним громодянам, бо ми жевемо у часи, коли за допомогою інформаційних технологій досягають багато та навжди чогось потрібного людям та державі ”

— Олег Кононенко керуючий партнер "NOKs fish ES"
“Проект #ЧитайУважно змушує нас, як користувачів інформації, звертати свою увагу на деталі, які раніше ми могли не помічати. Наприклад, прочитавши інтерв’ю, ми невільно даємо йому оцінку – це добре, а це не дуже. Зазвичай, ми оцінюємо лише респондента, але саме інтерв’юер є «диригентом» інтерв’ю, від його професійності і залежить, чи буде фінальний продукт цікавим. Тож, ми повертаємо погляд читача від респондента на інтерв’юера. І вже через призму оцінки роботи журналіста ми можемо скласти більш повне уявлення та зважену оцінку щодо того чи іншого інтерв’ю ”

— Максим Степаненко соавтор проекту #ЧитайУважно
“Дослідження такого плану необхідні та є загальною практикою в науковому дискурсі. Ще й більш актуальними вони є для так званих країн європейського "порубіжжя", до яких належить й Україна. Такі країни знаходяться на етапі визначення власної ідентичності в умовах світу, що глобалізується, постмодерного світу. З іншого боку, ці країні перебувають "на межі", на перетині європейських та азійських ціннісних моделей, які ведуть постійну боротьбу за домінування та комбінуються в тій чи інший спосіб. Отже, дослідження такого роду будуть корисними для розуміння того, які позиції займають типи цінностей.”

— Віталий Кириченко заступник директора з розвитку "NOKs fishes"
“Соціально-політичні проекти NOKS FISHES допомагають не загубитись в сучасному медіа-середовищі, отримати адекватну та повну інформаційну картину того, що відбувається в політичному житті країни. Свідоме споживання інформації та відповідальне формування власної думки — персональні завдання кожного, але з продуктами NOKS Fishes це робити значно простіше, адже об'єктивні та комплексні проекти показують, на що саме варто звернути свою увагу.”

— Олеся Черниш надихаючий лідер проекту

На поверхню...